Кожного разу, як тільки нам випадає нагода увійти до майже порожнього храму, - перед богослужінням або після нього, - ми зустрічаємо там не тільки Ісуса в кивоті, а ще й ікони Христа, Богородиці, і, звісно, Святих. У ці моменти тиша в храмі й ікони, немов починають до нас промовляти. Вони, мов німі свідки, представляють нам угодників Божих, які хоча й мовчки, але спроможні, у лише їм властивий дивний спосіб, промовити до кожного людського серця.
Сказав владика Степан, Екзарх Донецький УГКЦ, під час проповіді на Архиєрейській Божественній Літургії, в храмі Святого архистратига Михаїла, що в Запоріжжі, 2 липня.
За словами проповідника, ікони в храмі промовляють так, як не скажуть найдосвідченіші славетні проповідники. «Сила їхньої проповіді – в їх святості. Навчімося закрити очі і відкрити наше серце, щоби почути їхній голос. Імена багатьох святих людей – нам невідомі, однак вони – у вічній пам’яті Божій, вони записані до Книги життя. І ми з вами, якщо удостоїмося блаженного небесного щастя, побачимо їхню славу…Завдяки заслугам наших численних ісповідників віри, ми маємо свободу для Церкви», - підсумував Екзарх Донецький УГКЦ.
Руслана Ткаченко, прес-служба Донецького екзархату УГКЦ
Світлини с. Йосафати Цяпало
