Нещодавно в Дніпропетровську відбулася зустріч духовенства Донецького екзархату УГКЦ на чолі із владикою Степаном. На ній душпастирі ознайомилися із соборовими та синодальними рішення, а також обговорили існуючі пасторальні питання.
За словами владики Степана, Екзарха Донецького УГКЦ, такі зустрічі є вкрай необхідними: «Бо існуючі відстані, які тепер розділяють наші парафії, є дуже великими. Внаслідок цього втрачається живий зв'язок священиків, який є необхідний для цілісного і живого існування, як парафії, так і душпастирювання священика». На переконання єпископа, відчувати плече свого товариша по служінні, - це майже те саме, що для вірних відчувати присутність свого пастиря.
Найперше, на зустрічі обговорювали новини та події, які відбулися в різних куточках екзархату. «Зараз найбільш болючим є питання душпастирства наших вірних на територіях не підлеглих Україні. Ми не знаємо, як в майбутньому будуть розвиватися події на території екзархату, як забезпечити безпеку наших священиків на цих територіях? Бо ж, як відомо, без присутності пастиря духовні овечки - дуже розгублені. Втрачається духовна допомога, яка йде, в особливий спосіб, через молитву та Пресвяту Євхаристію», - розповідає владика Степан.
На переконання єпископа, соборові та синодальні пропозиції вказали на те, що вірні дуже вболівають за Церкву. Бо ж, «Церква – живий організм нерозривного зв’язку вірних і їхніх пастирів».
«Існуюча програма розвитку УГКЦ «Жива парафія – місце зустрічі із живим Христом» не може врахувати всі потреби окремих єпархій, тим більше екзархатів. Вже сама назва програми є викликом, оскільки на місійних теренах парафіяльні громади потрібно ще створювати. Також потрібно враховувати теперішній внутрішній стан людей, на цих зруйнованих і зранених територіях, а ще більше зранених серцях вірних», - вважає владика Степан. Страждання людей перемінюють серця, і відкривають дорогу для Бога. Приклад співстраждання священиків, які не полишають вірних у важких обставинах, є найкращим прикладом служіння. Уся Церква повинна в цьому брати участь. «Ми повинні розробити окрему програму зі своїм баченням розвитку екзархату», - додав він.
За ревне служіння в екзархаті, були відзначені церковними нагородами деякі священнослужителі.
«Така родинна атмосфера дала можливість наново переосмислити наше перебування на цих небезпечних територіях і переконатися у необхідності нашої присутності тут», - прокоментував владика Степан.
Прес-служба Донецького екзархату УГКЦ
